ЗДО №4, ”Зірочка”, Гайсин
Гайсинський район, Вінницька область

Сторінка соціального педагога

Напередодні 36 річниці Чорнобильської трагедії соціальний педагог з дітьми старшого дошкільного віку відвідали Гайсинську районну громадську організацію «Союз Чорнобиль».

Для дітей було проведено екскурс в минуле Поворознюком Миколою Івановичем. Дошкільники ознайомлені з наслідками впливу радіації на життя людей.

 

В переддень 9 травня соціальним педагогом була проведена екскурсія дітей старшого дошкільного віку до пам'ятника визволителям Гайсинщини.

Загиблих захисників вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів.

З дітьми проведено бесіду «9 травня – день ясний», з метою ознайомлення дітей з історичним минулим міста. Також дітям роз'яснено, що означає квітка маку – символ пам'яті загиблих воїнів.

                                 

                                 

                             

Дошкільний вік — період, коли в дитини формуються уявлення про навколишній світ, явища суспільного життя, взаємини між людьми. Вступаючи у життя, малю­ки мають засвоїти багато правил, які склалися в суспіль­стві. Й допомогти їм у цьому маємо ми — педагоги.

У доступній формі намагаємося ознайомлювати своїх вихованців із законами гуманного ставлення до людей, нормами поведінки в суспільстві, правилами бережли­вого ставлення до природи, своїх речей, предметів по­буту, керуючись рекомендаціями Базового компонента дошкільної освіти України та Законом України "Про со­ціальну роботу з дітьми та молодцю".

Саме на дошкільний заклад покладається виконання замовлення сім'ї щодо формування соціального досвіду вихованців: з одного боку, діти мають набути навичок та практичних умінь для соціальної адаптації, а з іншого — навчитися вирізняти себе з-поміж інших, відстоювати свою індивідуальність, "не розчинятись" у групі однолітків.

 

Напрям роботи соціального педагога:

У 2017-2018 н.р. соціальний педагог спрямовує роботу на розвиток морально-етичних цінностей дошкільників та розвиток комунікативних здібностей, збагачення гуманних почуттів, сформованість дитячого співтовариства, дитячого колективу, основою якового є справедливість, взаєморозуміння, взаємопідтримка та взаємодопомога, виховання громадянина держави і  справжнього патріота рідної землі.

 

Метою роботи соціального педагога в цьому напрямку є:

  • Визначити поняття, розглянути структуру та зміст міжособистісних стосунків дітей дошкільного віку з однолітками.
  • Охарактеризувати особливості відносин з однолітками дітей у різних періодах дошкільного віку.
  • Зробити висновки з вивченого матеріалу.
  • Підвищити рівень теоретичної підго­товки педагогів щодо питань патріотичного виховання дошкільників в умовах сьогодення;
  • Розкрити необхідність посилення патріотичного виховання у ДНЗ;
  • Закріпити знання дітей про Україну, її державні символи, ознайомити  із народними символами країни.
  • Розвивати пізнавальний інтерес до народних символів.
  • Виховувати у дітей глибокі почуття любові до Батьківщини, її культури та традицій, пробуджувати інтерес до історії.
  • Здійснення соціально-педагогічного патронату дітей мікрорайону, які не відвідують дошкільний навчальний заклад;

 

Основні завдання соціального педагога закладу освіти:

  • Введення дитини до культури стосунків між людьми, взаємодії з навколишнім світом, що є початковим етапом формування культури особистості в подальшому житті;
  • Спрямовувати свідомість дитини до ідеалів добра;
  • Допомогти дитині сформувати уявлення про добро та зло, любов, взаємодопомогу, приязнь;
  • Розвинути в дошкільнят розуміння явищ дійсності з позицій морально-етичних норм;
  • Розвивати у дітей соціальні емоції та мотивувати налагодження міжособистісних стосунків з однолітками та дорослими на основі товариських відносин;
  • Формувати у дітей позитивне ставлення до оточуючих і себе;
  • Формувати вміння встановлення позитивних контактів;
  • Сприяти розвиткові комунікабельності дитини, вдосконалювати конструктивні форми поведінки;
  • Виховати громадянина держави і  справжнього патріота рідної землі
  • Соціальний  супровід дітей різних соціальних категорій;
  • Створення сприятливих умов для навчання  і виховання дітей, допомога в розв’язанні важливих проблем;
  • Надання методичної і консультативної допомоги сім'ям, діти яких не відвідують ДНЗ, включення батьків у навчально-виховний процес;
  • Поглибити знання дітей про права і обов'язки дітей;
  • Допомога батькам проявити себе більш успішно у процесі виховання дітей.

Як виховати патріота в сім'ї

Поняття патріотизму у всіх викликає досить змішані почуття і емоції. Для одних - це дуже важливо, для інших - нічого особливого, треті - поняття не мають, про що йде мова. Але все ж для багатьох постає обов'язковим бути самому патріотом, і так само виховати своїх дітей.

Почуття патріотизму є в душі у кожної людини, але необхідно його просто пробудити, зуміти достукатися і поставити правильні життєві пріоритети. Саме цим і повинні займатися батьки, які хочуть виховати патріота в сім'ї.

Але з чого почати? Існує кілька рекомендацій, які допоможуть знайти відповідь на питання як виховати патріота в сім'ї.

Ми живемо в найкращій країні.

Якщо ви щиро бажаєте виростити дитину патріотом, не кажіть при ній погано про ту країну, де ви живете. Адже Батьківщину, як і батьків, не вибирають. І повірте,як би вам не здавалося, що десь краще, це не зовсім правда. У кожній країні є свої проблеми, свої труднощі і з екрана телевізора нам їх ніхто не показує. Всі хочуть , щоб про них думали тільки добре. Тому не допускайте при дитині вираження великого невдоволення про вашу Батьківщину, говоріть більше позитивного. Але в той же час не сильно прикрашайте ситуацію, вчіть дитину бути ще й реалістом .

Обов'язково подорожуйте.

Не потрібно відразу їхати за кордон, і в рідній країні є маса місць, від яких просто дух захоплює. Та й напевно ви ще не встигли скрізь побувати.Показуйте дитині на наочності всю красу і захоплюючу історію рідного краю.Пам'ятайте, що скоро ваша дитина стане зовсім дорослою, і зможе самостійно робити свої, вже дорослі висновки, і мати власну думку. І якщо з дитинства закласти маленьке зернятко патріотизму, воно потім зможе прорости.

Культурний розвиток дитини.

Нехай вам абсолютно комфортно на улюбленому дивані, і не хочеться нічого окрім як чашечки чаю і подивитися телевізор - вставайте і йдіть з дитиною в музей, на виставку, в ляльковий театр, на дитячий концерт . Культурний розвиток дитини з ранніх років є невід'ємною частиною зародження почуття патріотизму. Якщо ви разом відвідували такі заходи з раннього дитинства, то є велика гарантія того, що і далі, вже в більш старшому віці у дитини буде інтерес продовжувати такі відвідування . Пам'ятайте, що зараз головним прикладом для наслідування є ви, так що не робіть так, що б потім було прикро за втрачену можливість.

Більше позитиву .

Діти дуже чутливі до емоційного стану їх батьків. Якщо вам погано, то дитині теж буде не по собі. Тому, як би в житті не траплялося, намагайтеся налаштовувати себе на позитивну хвилю. Знаходьте позитив у будь-яких діях. Так ви не лише уникнете песимістичного настрою дитини, але так же навчите її легше справлятися з проблемами, не опускати руки ні за якої ситуації, і так само завжди знаходити чому радіти. Виховати патріота неможливо в атмосфері вічної проблеми, поганого настрою і відсутності віри в майбутнє.

Підтримуйте свою дитину.

При бажанні виховати патріота в сім'ї, головне підтримка . І мова йде про всебічну підтримку . Прагнення до патріотизму повинно бути не тільки у вас, але і у вашого близького оточення. Живучи в такій атмосфері, дитина в майбутньому буде намагатися відтворити її вже в своїй сім'ї. Так само підтримуйте свого малюка в його поглядах , захопленнях, інтересах . Хваліть за успіхи і правильно зроблені висновки з скоєних вчинків чи проступків. Пояснюйте дитині, чому ви поступаєте по відношенню до нього або іншої людини саме так, а не інакше, і просіть, що б він аргументував свої вчинки так само.Навіть якщо ви не бачите перспективи, все одно намагайтеся проявити свою віру в дитину. І раптом у нього дійсно все вийде. Такі відносини зроблять ваше спілкування більш близьким, дозволять заробити авторитет перед дитиною, а так само більше контролювати його дії.

 

Заповіді родинного виховання

  1. Приймайте дитину такою, якою вона є. Природа створює дитину досить складно, перемішуючи у спадкових генах якості не тільки прямих батьків, а й сотні її предків. Через це в одній сім’ї народжуються різні за здоров’ям, розумом, красою діти. І тільки діяльна батьківська любов допоможе одним розвинути свою красу, розум, здоров’я, а іншим – а в сім’ї українців повинно бути багато дітей – скоректувати свої природні недоліки та перетворити їх на гідність.
  2. Не приймайте рішення поодинці. Приймати рішення треба при спільній домовленості обох батьків. Коли діти підуть до школи, треба і їх включати в обговорення сімейних справ: спочатку на правах дорадчого голосу, а далі й вирішального. Власна поведінка батьків – головний фактор у вихованні дітей. Особистий приклад батьків – найкращий спосіб пояснення. Дуже важко заборонити хлопчику курити, коли батько сам курить. Найкраще виховання дітей – це самовиховання батьків.
  3. Не бійтеся з ласкою ставитись до дитини. Потреба у спілкуванні тісно пов’язана з потребою в ласці. Якщо дитина не відчуває належної ласки, вона нервує, грубить, не знаходить собі місця. Ласка сприяє контакту та продуктивному спілкуванню. Дитина очікує добрих слів від батьків, радісних поглядів. Будьте щедрі на ласку.
  4. Не допускайте надмірності в подарунках дітям. Це привчає їх до утриманських настроїв і стосовно суспільства. А суспільство не робить подарунків – їх треба заробити. Небажання навчатись приходить до тих, хто в дитинстві одержав максимум споживчого щастя.
  5. Ніколи не карайте із примхи. Безперервно втручатись у життя дитини небезпечно, бо це призведе до того, що вона не відрізнятиме дріб’язкового від серйозного. Дитина сама мусить відчути гіркоту помилки та чуття провини за вчинок при довірливій розмові з батьками.
  6. Не можна тривалий час залишати дитину у стані образи. Запам’ятайте золоте правило: за конфліктом повинна йти радість. Не бійтесь конфліктувати з дітьми. Не може бути виховання без конфліктів. Конфлікт – це співставлення поглядів, смаків, бажань, уявлень. Конфлікт – це завжди перегляд чогось, необхідність оновлення, у спілкуванні народжується істина.
  7. Тримайте двері вашого дому відкритими. У першу чергу для друзів дитини. Допоможіть дитині самій вибрати собі друзів, і вона не буде нічого приховувати від батьків. Діти спроможні радіти й одержувати задоволення від виконаної ними роботи. Використайте цю здібність, підготуйте їм радість, а краще, коли доручення по дому будуть постійними, з деякою корекцією.
  8. Дотримуйтесь основного закону сім’ї: усі турбуються про кожного члена сім’ї й кожний турбується про всю сім’ю. Дитина повинна бути членом сім’ї, а не її центром, бо виросте егоїст із завищеною самооцінкою, котрий не турбуватиметься про своїх батьків.

Звісно, цих заповідей набагато більше, і їх кількість залежить від педагогічної культури сім’ї. Рівень вихованості дитини залежить від родинного виховання. Нехай воно принесе вам завтрашню радість і щастя

 

Пам'ятка для батьків

Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дити­на засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади стар­ших.

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх гро­мадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі   багатств  рідної  землі,   а  її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність збе­рігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квіту­чих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:

*   Йдучи вулицею рідного міста, роз­повісти про визначні пам'ятки, які зна­ходяться на цій вулиці.

*   Познайомити дітей із назвою вули­ці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?

*   *   Відвідати разом всією родиною краєзнавчий    музей.    Після    відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там поба­чили.

*   Побувати в прабабусь та прадідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, при­казки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.

*   Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалю­вати свої враження від прогулянки.

*   В День Перемоги всією родиною відвідати парк Пам'яті. Вшануйте вете­ранів Великої Вітчизняної війни, покла­діть квіти до пам'ятника.

*   Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.

*   Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.

*   Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи про­живають і донині в рідному місті.

*   Знайомте дітей зі звичаями та тра­диціями рідного краю.

*   А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співай­те, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і пись­менників.

*   Запропонуйте дітям намалювати Гайсин в майбутньому.

Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турбо­тливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста, району.

Єдиний ВЕБ-портал використання публічних коштів

 

 

Гайсинська міська рада

 

 

Публічні закупівлі

Гайсинська районна державна адміністрація

Гайсинська районна рада

Логін: *

Пароль: *