DytSadok.info

Методична робота

Педагогічна рада №3

Фото без опису

Шановні колеги! До вашої уваги додаток до педради № 2

відбудеться 28.02.2023

«Національно-патріотичного виховання дітей - формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей»

Вихователь-методист Андреєва Г. Л.

Національно-патріотичне виховання в ЗДО: принципи й завдання, напрями роботи й теми занять, форми роботи з дітьми дошкільного віку.

Патріотичне виховання дошкільників — це невіддільна складова усього навчально-виховного процесу в дитячому садку. Формування національної свідомості та громадської відповідальності починається з раннього віку і триває протягом усього життя. Виховати патріота — ось яке завдання постає перед педагогами. Що вкладається в це поняття та які інструменти можна застосувати?

Принципи та завдання патріотичного виховання дошкільників

Патріот — це людина, яка любить свою Батьківщину, прагне бути відданою її народу, готова відстоювати чесноти, характерні українській ментальності: товариськість, повагу до традицій, високодуховність тощо. Прищеплення цих цінностей починається в сім’ї і продовжується у дитячому садку, де закладається фундамент знань та громадських поглядів Патріотичне виховання в ЗДО реалізується відповідно до чинних програм і ґрунтується на таких принципах:

Природовідповідність	Враховуйте вік, релігійну приналежність, особливості фізичного та психологічного розвитку дітей
Культуровідповідність	Формуйте патріотизм на основі кращих культурних надбань держави
Етнізація	Гармонічно доповнюйте форми роботи етнічним компонентом
Гуманізм	Висловлюйте повагу до особистості дитини, її інтересів, прав та запитів. Формуйте людяність, доброзичливість, толерантне ставлення до інших. Допоможіть дітям сформувати уявлення про відносність добра і зла за допомогою казки. Саме через казку діти зможуть сприйняти складну тему. Ці засади були базовими у Сухомлинського
Демократизм	Зберігайте партнерство, визнаючи право учасників виховного процесу мати власну думку
Інтегративность	Враховуйте педагогічні вимоги сім’ї, школи та суспільства. Залучайте до роботи батьків
Безперервність	Забезпечуйте цілісність та наступність патріотичного виховання, систематизуючи знання. Формуйте потребу в національному самоусвідомленні вихованців

Виходячи з семи основних принципів перед педагогом постають завдання національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку:

створювати уявлення про соціальну взаємодію людей
виховувати любов до своєї родини, країни, та людства в цілому
формувати ціннісне ставлення до історії України, її культури, традицій, символів та мови
виховувати почуття гідності
навчати правил культури поведінки
виховувати толерантне ставлення до представників нацменшин

заохочувати дбати про культуру та екологію України

Напрями патріотичного виховання в ЗДО

Почуття патріотизму та національної гідності формуються на основі інтересу дітей до власного оточення. Дорослі впливають на дитину вчинками, поглядами та моделлю поведінки, адже в ранньому віці малюк спершу фіксує емоційне ставлення, а вже потім засвоює певні знання.

Організуйте роботу у закладі дошкільної освіти за різними напрямами, щоб позитивно вплинути на процес становлення особистості-патріота.

Напрями патріотичного виховання:

Сім’я, родина, родовід та рідний край
Традиції, звичаї та культурні явища народу
Історія України, державні символи
Суспільні явища, довколишній світ
Сім’я та краєзнавство

Дитинна має знати своє походження та історію роду. Засвоїти ці знання допоможе дерево родоводу, в якому чітко прослідковуються родинні зв’язки. Дізнавшись, ким були пращури і чого вони досягли, діти намагатимуться наслідувати їх. Це створить атмосферу причетності до спільної справи, в даному випадку – розвитку України.

Дошкільнята молодшої групи повинні знати назву малої батьківщини (міста чи села) і мати загальне уявлення про Україну. У старшій групі — називати визначні місця, знати столицю країни, мати уявлення про походження свого села чи міста.

«Територіальний» підхід у вихованні патріотичних почуттів здійснюється за принципом «від найменшого — до найбільшого». Сформувавши уявлення про рідну вулицю, село, район і місто дитина цілісно сприйме свою країну.

Народознавство

Вивчення традицій, звичаїв, культури є важливим напрямом національно-патріотичного виховання в закладі дошкільної освіти.

Ознайомте вихованців з культурними надбаннями та цінностями українців, пояснюючи зв'язок минулого та майбутнього. Народні традиції закладають смаки, погляди та норми поведінки, характерні українському народу (гостинність, шанування старших, піклування про менших). Вивчаючи їх, дитина зможе ідентифікувати себе за національною приналежністю, відчути українцем.

Знайомлячи дошкільників з українською культурою, робіть акцент на творчому сприйнятті знань, а не їх засвоєнні. Дошкільники охоче беруть участь в організації свят, що впливає на формування патріотичних почуттів.

Довколишній світ та суспільство

Патріотичне виховання в ДНЗ невіддільно пов’язане з уявленням дитини про довколишній світ. Для формування громадської позиції слід накопичувати знання про життя навколо, доповнюючи їх враженнями й моральними оцінками.

Уявлення дошкільників про суспільство формується двома шляхами:
індивідуально, природно — під впливом щоденних подій, ситуацій, різноманітності життя;
комплексно, цілеспрямовано — під час систематизованого освітньо-виховного процесу.
Перший шлях збагачує яскравими емоціями, а другий — узагальнює враження та наштовхує на підсумки.

Ознайомлюйте дітей з довколишнім світом, обираючи цікаві та ефективні форми роботи — екскурсії, спостереження, заняття з розвитку мовлення. Звертайте особливу увагу на власний досвід вихованців. Образи, які на життєвій основі створила їх уява, допоможуть дітям швидко зорієнтуватися в знайомих уявленнях і усвідомити нові.

Показником рівня сформованості патріотичних почуттів є ставлення дітей до суспільних подій та процесів.

Історія держави, символи

Знайомитись з основними історичними подіями дитина починає ще змалечку. Слідкуйте за тим, або інформація не була викривленою, адже кожна деталь має значення.

Наприклад, суттєва різниця є в таких назвах події як Велика вітчизняна війна та Друга світова війна. Від вашого ставлення до історичних фактів залежить якість патріотичного виховання.

Поясніть дітям, що таке символи, навіщо вони потрібні та що в собі несуть. Використовуйте символи на кожному занятті, поглиблюючи та розширюючи знання про них.

Додаток до педради № 2 (онлайн)

22.11.2021.

Виступ № 1

Тема : Вимоги до підбору іграшок та

варіативного розвивального середовища.

Вихователь-методист Мошноріз О.І.

Освітнє середовище – це сукупність умов, впливів, способів навчання, виховання й розвитку особистості, формування її здатності до самостійної діяльності, вміння пристосуватись до змін.

Це сфера особистісного зростання, простір діяльності дитини. Тобто, освітнє середовище – цілий світ взаємопов’язаних предметів, які оточують дитину, обумовлюючи її розвиток.

Характеристика розвивального середовища:

цілісність;
суб’єктивність;
змінюваність;
багатовекторність;
мобільність;
координованість;
емоційна та естетична насиченість.

Середовище має стати для дитини розвивальним, тобто сприятливим для особистісного зростання дитячої життєдіяльності.

Види розвивального середовища.

предметне;
природнє;
інформаційне;
соціальне;
простір власного я.

Саме предметне оточення є тим стимулом, який спонукає дитину в різних видах діяльності застосовувати набуті знання, збагачуючи при цьому особистий досвід.Саме за таких умов формується життєва компетентність дошкільника.
В нашому дошкільному закладі створене розвивальне середовище, дотримуючи таких принципів:

Урахування віку вихованців
Функціональність;
Є відповідний зв’язок з реальним життям;
Є умова для спільного проживання дня;
В деяких групах присутній такий принцип як динамічність. Наприклад, розвивальне середовище двох музичних залів. Педагоги Ковтанюк Н.Є. , Трачук І.Л., Стемковська І.А. постійно в пошуці сучасних оригінальних рішень в підборі розвивального середовища.
Щодо принципу естетичності, то в ЗДО педагоги дотримуються загальних канонів в підборі осередків, іграшок (вихователі Коржанська, Ташлицька, Діденко, Мазуренко, Тригуб, Гречанюк, Лєдовська, Дубчишина). Неординарні елементи облаштування майданчиків у вихователів Ташлицької, Шевчук, Гречанюк, Мазуренко, Тішкової.
Безпека середовища – це перш за все. Добре, що це розуміють всі учасники освітнього процесу.

Щодо підбору іграшок та ігрового предметного наповнення розвивального середовища.

В методкабінеті є банк даних, що повинно бути в вікових групах (іграшки, ігри). І тут хочу подякувати педагогам і батькам, які дбають про те, щоб дітям було чим гратись.

Хочу виділити інструктора з фізичної культури Стемковську І.А., яка постійно дбає про урізноманітнення фізкультурного інвентаря, що дуже доречно.

Переглянувши фахові видання, інформацію з медіа- ресурсів я пропоную до вашої уваги такі ідеї:

ідеї Київського ЗДО № 100 «Казка» вміщено на електронній версії журналу «Вихователь-методист» на emetodyst.mcfr.ua
дидактичний одяг та аксесуари (дидактичні фартушки, рукавиці, математичні парасолі, сенсорні спіднички);
щоб розвивати художні здібності влаштувати влітку конкурс малюнків на піску.

Аналізуючи ігрове розвивальне середовище в групах раннього віку, можна підсумувати, що в трьох ясельних групах створене відповідне розвивальне предметно-ігрове середовище. Є відповідний набір іграшок, підібрані осередки, куточки усамітнення, будівельний матеріал.

Я рекомендую переглянути нові ігри, придбані вихователями Гречанюк Л.М. та Тригуб А.В. для сенсорного розвитку дітей.

Цікавою формою роботи над казкою поділиться вихователь Мазуренко М.В. (казковий дидактичний фартух).

Методично доцільно оформлені куточки для батьків у всіх вікових групах, звернути лише увагу на зміну інформації(хоча б один раз в квартал)

Виступ № 2

Тема: «Як організувати розвивальну роботу з дітьми раннього віку»

Вихователь Гречанюк Л.М.

Ранній вік – надзвичайно важливий період у життя людини, під час якого формуються фундаментальні здібності, що визначають подальший розвиток особистості. У цей період закладаються такі ключові якості :

пізнавальне ставлення до світу предметів та людей;
упевненість у собі;
загальна життєва активність.

Ці якості та здібності не виникають автоматично як результат фізіологічного дозрівання, їх становлення потребує адекватних дій з боку дорослих, емоційних форм спілкування спільної діяльності з дітьми.

Нині батьки все частіше віддають дворічних малюків до дитячого садка.

Тож перед педагогами та практичним психологом постають завдання:

1. Скорегувати уявлення та очікування батьків щодо виховання та розвитку дітей раннього віку відповідно до вікових норм.

2. Оптимізувати розвиток дітей.

3. Організувати освітню діяльність з урахуванням індивідуальних нюансів розвитку кожної дитини.

Щоб підвищити ефективність розвивальної роботи з дітьми раннього віку, створена система, яка дає змогу:

забезпечити емоційний комфорт малюків;
формувати позитивний настрій;
налаштовувати на спілкування з дорослими та однолітками;
зберігати та зміцнювати здоров’я;
розвивати вікові новоутворення та психічні функції.

Систематичні розвивальні заняття слід упроваджувати , коли малюки вже добре адаптувалися до умов дитячого садка.Така діяльність сприяє розвитку уваги та уяви. Сприймання та мислення, активізує мовлення та розширює уявлення малюків про навколишній світ. Аби заняття відповідало віковим інтересам дітей та потребам їхнього розвитку, насичується зміст різноманітними ігровими методами та прийомами. Як-от:

рольові ігри;
психогімнастичні та мовленнєві ігри;
релаксаційні вправи;
ігри та вправи з розвитку дрібної моторики.

Насамперед розвивальна робота має відповідати віковим потребам розвитку малюків. Тому вона спрямовується на формування й удосконалення предметної та мовленнєвої діяльності , моторної активності , а також налагодження взаємин з однолітками.

Предметна діяльність – провідна для періоду раннього віку.

У межах предметної діяльності виділяють два напрями розвивальної роботи. Це формування культурно-побутових дій та розвиток наочно-дійового мислення . Кожен із напрямів є самостійним завданням і потребує особливих методів реалізації.

Насамперед потрібно приділяти увагу культурно-нормованим діям малюків. Маленькі діти мають навчитися користуватися культурно-побутовими предметами : правильно їсти ложкою, малювати олівцем, застібати ґудзики, тощо. Це не лише розвиває рухи рук і координує їх, а й допомагає малюкам подолати спонтанну, імпульсивну активність і навчитися контролювати себе й свою поведінку.

Предметна діяльність має прямий вплив на розвиток наочно-дійового мислення та пізнавальної активності. Діти раннього віку мислять у дії. Під час спільної діяльності педагоги не одразу показують дітям правильний спосіб дії. Натомість вони :

стимулюють і підтримують пізнавальну активність дітей;
зацікавлюють загадковим предметом або його надзвичайними властивостями;
спонукають до самостійного експериментування.

Мовлення .

Якщо спілкування з дитиною недостатнє, або, навпаки, дорослі намагаються виконувати всі бажання малечі, орієнтуючись на її автономне мовлення, розвиток мовлення уповільнюється.

Мовлення , звернене до самого себе, нерідко супроводжує предметні дії дитини. Наприклад, малюк промовляє : «Везу машинку.», або «Годую ляльку». Ці слова не адресовані нікому і просто фіксують дії малюка. Однак виявляється, таке мовлення важливе для формування словесного мислення.

Під час спільних ігор діти ніби «заражають» одне одного загальними рухами, емоціями, а відтак відчувають взаємну спільність. Така взаємодія дає малюкам відчуття схожості з однолітками , викликає бурхливу радість і допомагає усвідомити власне Я.

Дрібна моторика – один з елементів рухової сфери, безпосередньо пов’язаної з оволодінням предметними діями. Розвитком продуктивних видів діяльності й, що не менш важливо, з мовленням дитини . Дослідження М.Кольцової та Л.Фоміної довели: в головному мозку проекція кисті руки займає близько третини всієї площі рухової проекції, вона дуже близько підходить до мовленнєвої зони.

Проводячи протягом дня тренування пальців рук маленьких вихованців в іграх із застібками, шнурівками, складання пірамідок тощо, педагог сприяє розвитку їхнього мислення.

Розвиток мовлення прямо залежить від розвитку дрібних рухів пальців рук. Якщо останній відповідає віковій нормі , то й мовлення теж буде у межах норми, якщо ж дрібна моторика недорозвинена – то й розвиток мовлення сповільнюється, хоча загальна моторика при цьому може відповідати нормі й навіть перевищувати її.

Експрес-тест розвитку мовлення й дрібної моторики (за Л.Фоміною.)

Малятам пропонують показати один пальчик, два пальчики й три («Зроби ось так» - і показують, як це треба робити). Діти, яким вдаються ізольовані рухи пальців, розмовляють краще.

Якщо ж пальці напружені , згинаються й розгинаються тільки разом або, навпаки, мляві, не здатні до виконання ізольованих рухів, то такі малята не вміють розмовляти. Таким чином, не почувши від дитини жодного слова, можеш визначити за рухами пальців, наскільки розвинене й мовлення.

Важливе місце у розвитку дітей раннього віку посідає моторний розвиток, бо рух – це життєва потреба малюків.

«Посидіти спокійно» - недосяжне завдання для здорових дітей . адже вони прагнуть пізнавати світ, себе, інших, а отже – будуть рухатися. Щоб розвивати моторні функції та задовольнити потребу дітей у русі, потрібно підбирати різні види ігор.

Різноманітне сенсорне середовище , у якому дитина активно діє – найважливіша передумова становлення внутрішнього плану дії та розумового розвиток. Саме тому в групі має бути достатня кількість об’єктів для дослідження їх у реальних діях. Ці об’єкти мають бути доступними, яскравими, привабливими, цікавими для малечі. Дуже важливо, щоб вони перебували в полі зору малят, мали постійне місце, оскільки малі діти погано реагують на просторові зміни. Однак час від часу ігровий чи дидактичний матеріал варто змінювати. Вихователь , помітивши, що малята, скажімо, не так охоче, як завжди, граються з пірамідками, будівельним матеріалом, музичними чи іншими іграшками, може на якийсь час їх прибирати.

Отже, щоб ефективно вибудувати систему роботи з дітьми раннього віку, потрібно враховувати особливості їхнього розвитку. Психічні процеси дітей ще формуються , тож їх становлення потребує постійної підтримки з боку батьків, педагогів і практичного психолога.

Виступ № 3

Тема: “Як я розвиваю самостійно-ігрову діяльність дітей”

Вихователь Гнилиця О.М.

Ігрова діяльність - найприродніша й водночас найважливіша діяльність дитини , в дошкільному віці вона є ефективним виховним засобом.

Коли малюки приходять до дитячого садка,вони не вміють правильно самостійно грати,їхні ігри здебільшого неорганізовані та беззмістовні. Низький рівень ігор,зумовлений обмеженістю знань про предмети та явища навколишньої дійсності.

Тож перше завдання вихователя - допомогти дітям набути доступні знання. Важливою умовою успішного перебігу та розвитку самостійних ігор дітей є іграшка. Педагог має наповнити середовище групи матеріалами,необхідними для стимулювання ,розгортання різних видів самостійної діяльності дітей та забезпечити їх грамотний психо-педагогічний супровід.Ще однією умовою для кращого розгортання самостійний ігор є прямий або непрямий вплив вихователя на розгортання того чи іншого виду гри. Найдоречніші способи безпосередньої допомоги дитині:гра вихователя з дитиною, поради дитині, навідні запитання, нагадування про попередні ігри. Говорячи про непрямий вплив - вихователь тільки готує умови для цінної за змістом гри.

Кожен вид гри виконує свої функції у розвитку , вихованні та навчанні дітей. Під час гри виникають умови для вправляння у трудових навичках і морально-етичній поведінці, формуються базові якості особистості, зокрема:

Самостійність
Активність
Ініціативність
Цілеспрямованість

В сучасній педагогіці найбільш вживана така класифікація ігор:

Творчі ігри-сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні.
Ігри з правилами- дидактичні та рухливі.

В сюжетно-рольових я з дітками використовую "ляльку-персону".

В конструктивно-будівельних іграх використовую різноманітні конструктори.

В умовах розгортання самостійної діяльності ми можемо досягти головної мети виховання:навчити дітей обходитися без нас.

Розвиток самостійної діяльності дитини можна розділити на три блоки

1. Навчання за зразком.

Знайомлячи конкретним видом гри ,я брала атрибути та предмети ,сідала перед дітьми та пояснювала для чого,як та де використовується.

(наприклад:з фруктів ми варимо компот чи чай ,з овочів суп або борщ).

2. Спільна діяльність.

Дітям були дані певні знання ,але їх потрібно закріпити,тому я давала навідні запитання чи завдання.

(Щось розболілось горло,чи не могла б ти заварити фруктового чаю).

3. Самостійна діяльність.

Спостерігаю або корегую деякі моменти в грі за необхідності, даю тему для самостійної діяльності.

Я, за можливості, завжди намагаюсь стати учасником гри ,особливо коли спостерігаю,що їх самостійні ігри переростають у шум ,або ж завмирають, підкидаю новий сюжет (приклад про сонце та сонячні зайчики).

Правильно створюючи умови для самостійної діяльності, намагаюсь дотримуватись таких правил:

Асортимент іграшок та ігровий матеріал має бути відповідний.
Розташування ігрових матеріалів має бути зручним для дітей
Ознайомлювати дітей з правилами чесної гри.
Допомагати кожній дитині знайти своє місце в ігровому колективі
І головне-не бути пасивною і робити так ,щоб діти залишались задоволені грою.

1.Дорослі можуть сприяти розгортанню не структурної гри ,але не мають керувати нею.

2.Дорослий може допомогти з ідеями ,запропонувати сюжет гри,але діти мають самі придумати її розвиток.

3.Дорослий може стати учасником неструктурованої гри дітей,але лише на рівних із ними умовами.

4.Гра має бути результатом втілення дитячих ідей ,а не вказівок дорослого.

Фото без опису

Самостійність можна лише розвивати ( а не виховувати), бо вона є природною складовою людини від народження , і дорослі мають створювати умови для її реалізації, не доспускаючи згасання дитячої згасання дитячої активності, потреби в самовдосконаленні й дорослішанні

Шановні колеги! 24 листопада 2020 року відбудеться педагогічна рада №2. Ознайомтеся, будь ласка, з планом підготовки до неї.

План підготовки до педради №2

Презентація «Сучасні форми оздоровчої роботи в ЗДО» - вихователь – методист Мошноріз О.І.
Презентація проекту «Безпечна природа» - Тішкова Г.Д.;
З 9.11. по 21.11 буде проведена перевірка культурно – гігієнічних навичок у молодшому дошкільному та ранньому віці, валеологічних знань в старших дошкільників.

А саме:

Що таке здоров’я і що таке хвороба?
Де живе свіже повітря?
Чому потрібно мити часто руки?

«Здоров’язбережувальні технології у дошкільному закладі» - Шевчук О.М.;
Конкурс на кращий груповий оздоровчий куточок.

Алгоритм

діяльності всіх учасників навчального процесу в ЗДО №4 «Зірочка»

під час адаптивного карантину

у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID – 19

Педагоги:

Ранковий прийом дітей до закладу дошкільної освіти та передачу після закінчення дня проводить вихователь групи на території закладу за межами будівлі (за несприятливих погодних умов – на вході до приміщення) – в масці.
Слідкують за психологічним і фізичним станом дітей.
Обробляють руки антисептиком.
Регулярно миють руки з рідким милом.
Не допускають змішування груп.
Надають приорітет активностям, що проводяться на відкритому повітрі.
Переформовують розміщення в кімнатах для занять таким чином, щоб забезпечити максимально можливе фізичне дистанціювання.
Утримуються від контактів з особами, які мають симптоми респіраторних захворювань.
Не проводять батьківських зборів (окрім тих, що проводяться дистанційно).
Проводять масові заходи лише з однією групою, без глядачів.
Створюють в групі комфортні умови для перебування дітей. Всі протиепідемічні заходи, спрямовані на захист дітей проводить в ігровій формі та за особистим прикладом.
Заняття з дітьми, проводять без маски, а виходячи з групової кімнати одягає її.
Самоізолюватися у разі виникнення симптомів респіраторних захворювань.

Діти:

Проходять температурний скринінг при вході (початковий) у заклад та кожні 4 години.
Регулярно і по потребі миють руки рідким милом, користуються паперовими рушниками.
Беруть участь в дидактичних іграх та вправах, які б доносили до дітей важливість індивідуальних заходів профілактики та фізичного дистанціювання.

Батьки:

Повинні бути в захисній масці на території закладу.
Повідомити вихователя про фізичний стан дитини.
Після хвороби або невідвідування закладу більше ніж 3 дні надати медичну довідку з дозволом відвідування закладу.
Виконувати поради педагогів, медсестр, адміністрації.
Обмежити відвідування багатолюдних місць, масових заходів.

ЗАВДАННЯ ЗДО №4 «ЗІРОЧКА»

НА 2020 – 2021 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Засвоїти нову технологію – метод проектів, що дозволить змінити стиль роботи з дітьми, підвищити дитячу самостійність, активність, зацікавленість, залучити батьків до освітнього простору ЗДО.
Продовжувати впровадження інноваційної технології Гавриш, Пометун «Освіта для сталого розвитку», формувати у дошкільників екологічну свідомість, навички практичного життя, готовність до взаємодії з навколишнім світом.
Підвищити у дошкільників закладу суспільну значимість праці. Розвивати трудові навички у дітей, почуття колективізму, самореалізації.

У ЗДО №4 "Зірочка" працюють гуртки:

"Студія творчості" (діти 5-6 року життя)

Керівник Безпалько Л.В.

Логопедичний гурток "Балакунчики" (діти 6 - го року життя)

Керівник Стемковська І.А.

Народознавчий гурток "Бабусина світлиця"

Керівник Погребна А.М.

Гурток музикування (діти 6 - го року життя)

Керівник Трачук І.Л.

Якісний склад педагогічного колективу станом на 01.09.2020 року

№ п/п	Назва посади	Усього працівників за посадою	Спец. вищої категорії	Спец. першої категорії	Спец. другої категорії	Спеціаліст	Без кваліфікаційної категорії
1.	Вихователь	23	3	3	1	17	1
2.	Вихователь – методист	1	1
3.	Музичний керівник	3	2			1
4.	Інструктор з фізкультури	1				1
5.	Практичний психолог	1		1
6.	Соціальний педагог	1				1
7.	Керівник гуртка	1				1
8.	Директор	1	1
УСЬОГО		32	7	4	1	21	1