Консультації та поради

Шановні Батьки! Ви — перші й найважливіші вчителі вашої дитини. Перша школа Вашої дитини — це домівка, яка найбільше впливає на те, що дитина вважатиме основним у житті, на формування системи її цінностей.Діти дуже довіряють своїм батькам і почуваються впевненіше, коли відчувають цю впевненість у батьків. Невпинно летить час і незабаром Ви поведете дітей до школи.Підготовка до 1 класу завжди хвилююча і для дітей, і для дорослих. До чого потрібно готувати майбутнього першокласника ?

1. Фізичний розвиток

З дитинства прищеплюйте дитині інтерес до спорту і занять фізкультурою. Найкраще тут працює особистий приклад. Знаходьте час на активні заняття з дітьми вдома і на вулиці.

2. Психологічний розвиток

Навіть зовні спокійній і впевненій в собі дитині буває складно адаптуватися до незвичної шкільної обстановки.

Чому важливо навчити дітей, щоб допомогти їм з переходом до нового життєвого етапу?

1. Учіть дитину керувати емоціями і мислити позитивно.

Уміння контролювати такі емоції як гнів, злість або образа вбережуть дитину від необдуманих вчинків чи слів. Поясніть дитині, що проблем буває багато. Але якщо мислити позитивно, то буде простіше поглянути на ситуацію з іншого боку і знайти правильний вихід.

Підійдіть до питання свідомо: моделюйте різні життєві ситуації і допомагайте дитині разом розібратися, як варто чинити в тому чи іншому випадку.

2. Тренуйте увагу і вміння концентруватися.

Учіть дитину завжди доводити почате до кінця. Давайте їй завдання, які реально виконати протягом півгодини. Вибирайте не тільки улюблені справи, а й ті, де дитина може чинити опір. Якщо вдалося зосередитися на поставленому завданню хоча б на 20 хвилин і довести справу до результату, ви впоралися.

3. Виховуйте відповідальність і розвивайте силу волі.

Вчіть мріяти, ставити цілі і досягати їх, незважаючи на труднощі. Спочатку допомагайте зовнішніми стимулами, але поясніть, що найсильніша мотивація - її власна.

Доручайте дитині дорослі завдання. Нехай у неї буде свій перелік закріплених справ по дому: полити квіти або витерти пил, вигуляти або погодувати домашнього улюбленця.

3. Інтелектуальний розвиток

Якщо дитина проявляє інтерес до букви, читання, то необхідно давати можливість реалізовувати потребу. Дитина любить математичні поняття, допоможіть їй в рахунку прикладів, задач, граючи готовте руку дитини до письма. Нехай дитина ліпить, ріже ножицями, малює. Необмежуйте творчість!

Батьки можуть допомогти дітям правильно мислити, міркувати, аналізувати інформацію і бачити головне.

* «Запаліть» пізнавальний інтерес і стимулюйте до вивчення нового: в книгах, відеосюжетах, будинках і на прогулянках. Організуйте дитині різноманітне дозвілля, щоб вона розуміла, скільки в світі нового і цікавого, про що їй треба дізнатися.

*Розвивайте мову і вміння спілкуватися. Учіть дитину знаходити спільну мову з однолітками і дорослими. Важливо навчити вмінню слухати, аргументовано доводити свою точку зору і отримувати задоволення від самого процесу спілкування.

* Розвивайте логічне мислення. Щоб дитина успішно могла справлятися із завданнями із зірочкою і побутовими завданнями, не обійтися без уміння міркувати і мислити нестандартно.

Успіху Вам!

ПРАВА ДИТИНИ В УКРАЇНІ

Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.

Конвенція про права дитиниhttp://www.unicef.org/ukraine/uk/convention

Батькам про права дитини

Усі люди на Землі мають рівні права та свободи.
Ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році.

Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права. Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголошеній Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 р.

КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО:

на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;
на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або тих, хто забезпечує за ними догляд;
на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів дій чи покарання;
на захист від будь-якого покарання;
на захист від сексуальних домагань;
на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
на свободу думки, совісті, віросповідання;
на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю кореспонденції.

КОЛИ ПРАВА ДИТИНИ ПОРУШУЮТЬСЯ:

Коли не гарантована її безпека для життя та здоров'я.
Коли її потреби ігноруються.
Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.
Коли порушується недоторканність дитини.
Коли дитину ізолюють.
Коли дитину залякують.
Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім'ї рішення.
Коли вона не може вільно висловлювати свої думки й почуття.
Коли її особисті речі не є недоторканними.
Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.
Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

Діти в суспільстві найбільш уразливі. Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

ЯК РЕАГУЄ ДИТИНА НА ПОРУШЕННЯ ЇЇ ПРАВ?

Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими {вона блазнює, замикається в собі тощо).
Її турбує особиста безпека й любов до неї.
Вона часто буває в поганому настрої.
Може втекти з дому.
Може вживати наркотики або алкоголь.
Може заподіяти собі смерть.

ЩО БАТЬКИ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ?

Пам'ятати, що дитина - це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.
Навчити її казати «Ні», навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.

Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та інших людей.
Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями й думками.
Пам'ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особливості.
Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
Залучати дитину до створення сімейних правил.

https://youtu.be/9iDh1VKOmzI

Як виростити щасливу дитину...

Всі батьки бажають, щоб їх діти виросли щасливими. Психологи стверджують, що відчуття безпеки, любові і час, який дитина проводить разом з сім'єю, спільні заняття, ігри, читання книг або спілкування - важливі для неї, не менш, ніж правильне харчування, фізична активність і сон.

Американські психологи виділили 5 типів дій, які створюють позитивну атмосферу в сім'ї: турботливі відносини, встановлення ритуалів, встановлення очікувань, адаптація до труднощів і зв'язок з навколишнім світом. Всі 5 типів дій мають великий вплив на якість сімейного життя і міцність взаємовідносин між її членами.

Часто навіть найтурботливіші батьки помилково думають, що, коли вони залучають дітей до різних гуртків, додаткових занять, то це забезпечить дітям успішне майбутнє. Однак при цьому можуть проводити з дітьми мало часу, і в цьому є велика помилка. Слід пам’ятати, що Ваш час проведений з диною, дає їй можливість переймати сімейні життєві цінності.

Розглянемо кілька занять, які можуть в цьому допомогти:

Вживайте їжу всією сім'єю. Разом обговорюйте меню, допомагайте у приготуванні, накривайте на стіл. Використовуйте цей час для того, щоб обговорити справи кожного з членів сім'ї або щось спланувати.

Візьміть за звичку читати разом з дитиною книги, обговорюйте прочитане з дитиною, запитайте, що сподобалося в книзі, обговоріть характер і вчинки героїв. Після того, коли подивитеся разом з дитиною кіно, мультфільм, також влаштовуйте невеличкі обговорення.

Плануйте вечори ігор разом з сім'єю. Це можуть бути настільні, будівельні або комп'ютерні ігри.

Використовуйте всі можливості проявляти фізичну активність разом і отримуйте від цього задоволення. Ви можете просто грати у квача або футбол, запускайте повітряного змія, кидайте фрісбі, або просто гуляти.

Плануйте сімейні заходи на вихідні: катання на велосипедах, поїздки за місто, пікніки. Відвідуйте разом з дитиною концерти, виставки або інші громадські заходи, тощо.

Звичайно, у кожної родини свій список. Плануйте ваше дозвілля! І Ви зрозумієте, що спільне проведення часу і веселощі зміцнюють емоційний зв'язок між вами і дитиною. Врешті, такі заняття згуртують вашу сім'ю і зроблять її більш дружньою. У ній дитина буде відчувати, що її люблять.

ЯК ПРАВИЛЬНО ВІДМОВИТИ ДИТИНІ?

Пригадуєте цю картинку з вашого дитинства? А свої почуття можете пригадати? Здивування, образа, нерозуміння, роздратування, іноді навіть гнів і злість. А чому? По-перше, тому що ви не отримали пояснення. По-друге, тому що мама однозначно вибудувала статусну ієрархію: я – начальник, ти – підлеглий. Ти повинен робити так, як я сказала.

Такі батьківські відповіді як «роби без розмов!», «тому що треба», «тому що я краще знаю», «не можна і все» не тільки ранять дітей, вони демонструють неповагу до дитини і батьківське небажання стати на місце дитини.

Розглянемо приклади більш конструктивної взаємодії.

Приклад 1. Дитина просить почитати / пограти, а ви зараз не можете.

Звичайно, найпростіше відповісти так: «Ти що, не бачиш, що я зайнята?». Але можна й інакше. Присядьте перед дитиною навпочіпки, обійміть, поцілуйте і скажіть: “Синку, я дуже хочу пограти з тобою. Але зараз мені обов’язково потрібно приготувати вечерю. Адже ми скоро будемо вечеряти і погано, якщо нам буде нічого їсти. Давай ти мені допоможеш, будеш мити картоплю, а потім ми пограємо“. Намагайтеся в таких випадках не відсилати дитину (“пограй один, а потім …”), а якось зайняти її так, щоб вона знаходилась поруч з вами. Навіть дворічний малюк може пластиковим ножем порізати овочі, помити овочі, витерти посуд, дістати його з посудомийки. Навіть якщо дитина щось розіб’є, користі буде більше, ніж шкоди, адже цей час вона проведе з вами.

Приклад 2. Дитина просить цукерку.

Давайте спробуємо пом’якшити відмову. Це можна зробити, показавши дитині, що ви піклуєтеся про неї: “Синку, я дуже хочу порадувати тебе, але шкідливо їсти багато цукерок. Давай краще я дам тобі яблуко”. Або можна сказати дитині, коли саме в майбутньому ви зможете дати їй цукерку.

Приклад 3. Дитина не хоче лягати спати і просить ще трохи подивитися телевізор.

Я думаю, ви вже розумієте, що варіант «Я сказала спати, значить, спати» не найкращий? Можна відволікти дитину, поділитися своїми переживаннями: «Знаєш, коли я була маленькою, я теж дуже не любила лягати спати. І я просила маму посидіти зі мною. Давай я теж посиджу з тобою, розповім казку або почитаю тобі книжку? ».

Немає точних, єдино вірних слів. Але кожна мама інтуїтивно може знайти для свого малюка ті слова, які потрібні.

Як розвинути соціальні навички у дитини

Соціалізація - це складний і багатогранний процес придбання малюком навичок, норм і цінностей. Його участь у соціумі, контролі своїх дій і емоцій. Соціалізація дітей дошкільного віку здійснюється в процесі спілкування і взаємодії з іншими людьми. Так, через комунікацію, дитина вчиться говорити і контактувати. В процесі гри знайомитися з навколишнім світом і людьми. Все це дає дитині імпульс до формування особистих переконань, потреб, духовних цінностей і характеру. Соціально адаптовані діти знають, як заводити друзів, гратися, починати бесіди з однолітками і дорослими.

Соціальний навик № 1. Уміння попросити: «Можна мені погратися з вами?»

Дитині буває нелегко підійти до інших дітей і попросити погратися з ними. Зрештою, діти можуть відповісти: «Ні». Страх відмови може перешкодити дитині навіть спробувати, і тоді вона упустить задоволення від гри з однолітками, а також можливість навчитися чомусь новому в процесі гри.

Дитина досягає найбільшого успіху, коли вона спочатку з'ясовує, чим займається група однолітків, потім з'ясовує, чим вона може бути корисною, а потім пропонує приєднатися до гри. Наприклад, якщо діти грають у школу, вона може запитати: «Можна, я буду учнем?»

Як допомогти дитині

Поспостерігайте разом з дитиною, як граються інші діти. Ставте їй навідні запитання: «Як ти думаєш, для чого Саша використовує кубики? Чи достатньо у нього кубиків, щоб він поділився ними з тобою? Можливо, нам потрібно пошукати ще кубиків, щоб ти міг пограти з Сашею?». Запропонуйте дитині погратися з кимось удвох. Для неї це буде простіше, ніж вливатися у велику групу.

Соціальний навик № 2. Уміння вести розмову

Дітям зазвичай потрібна певна практика, перш ніж вони навчаться вести бесіду - говорити по черзі, не перебивати і слухати співрозмовника. Дітям-інтровертам потрібно, щоб хтось почав розмову і підтримував її. Екстраверти, навпаки, повинні навчитися не перебивати співрозмовника і дати йому можливість висловитися.

Як допомогти дитині

Хорошим способом розвинути у дитини даний навик є приклад батьків і рольові ігри. Покажіть дитині, як правильно спілкуватися, розмовляючи з нею якомога частіше. Запитуйте її думку з різних приводів і проявляйте щирий інтерес до того, що вона говорить. Якщо її мова занадто довга, обережно поверніть її до теми розмови. Грайте в ігри, у яких кожен робить свій хід по черзі. Переконайтеся, що у дитини є можливості для творчої гри. Ігри за сценарієм: «Давай уявимо, що ...» допоможуть їй бачити різні ситуації з іншої точки зору.

Соціальний навик № 3. Розуміння емоцій оточуючих

Щоб повноцінно брати участь у соціальних ситуаціях і розвивати взаємини з оточуючими, діти повинні читати емоції однолітків, з якими вони граються і спілкуються. Тоді вони зможуть їх зрозуміти і відповісти відповідним чином. Це вимагає від дитини впевненості, тому що інтерпретувати почуття іншої людини досить важко. Якщо впевнена в собі дитина бачить, що двоє її однолітків сперечаються, вона розуміє, що зараз не найкращий час для того, щоб починати гру. Більш того, вона може спробувати розрядити ситуацію. Або, якщо дитина відчуває, що її друг сумує, вона може запропонувати підтримку.

Як допомогти дитині

Перш за все навчіть дитину визначати власні емоції: «У тебе на обличчі посмішка! Певно, ти відчуваєш себе щасливим» або «Я бачу на твоєму обличчі сльози. Тобі сумно?» Після цього ви можете запропонувати, як застосувати цей навик по відношенню до оточуючих: «Саша здається розлюченим. Як ти думаєш, що трапилося?» Або «Як ти думаєш, що відчула Аня, коли впала з гойдалки? Як ми можемо їй допомогти?»

Соціальний навик № 4. Впевненість у собі

Коли дитина в цілому добре себе почуває, це позитивно позначається і на її соціальних навичках. Якщо вона розуміє, що робити помилки або терпіти невдачі - це нормально, їй простіше висловлювати свою думку, просити про допомогу або спілкуватися один з одним. Якщо дитині відмовляють у чомусь, вона не сприймає це на свій рахунок і готова наполягати на своєму, при цьому не виходячи за рамки ввічливості.

Як допомогти дитині:

Це може здатися парадоксальним, але діти повинні зазнавати невдач, щоб домогтися успіху. Їм потрібно знати, що вони повинні пробувати щось знову і знову - і, врешті-решт, у них вийде. Ключ до оволодіння новими навичками - впевненість у собі.