Сторінка логопеда
Поради логопеда для розвитку
мовного апарату та рухливості органів
артикуляції.
Недоліки звуковимови у дитини можуть виникати внаслідок слабкості м’язів язика, губ або через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Помилку роблять ті батьки, які протягом тривалого часу продовжують перетирати своїм дітям супи, перекручують м’ясо на м’ясорубку. Перетираючи їжу, вони не допомагають дітям, а навпаки, затримують розвиток рухливості артикуляційного апарату. Багато батьків скаржаться на те, що їх малюки погано жують. Їм важко з’їсти такі фрукти та овочі, як морква, яблуко, огірок.
Недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та м’якого піднебіння, тобто порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.
Для того, щоб розвинути рухливість органів артикуляційного апарату, потрібно тренувати й укріпити м’язи щік та язика, обов’язково давати дитині жувати такі продукти, як: скоринки хліба, сухарики, сушені фрукти (чорнослив, курагу, ізюм), тверді фрукти (яблуко, груша), тверді овочі (морква, огірок), шматочки вареного м’яса.
Починати цю роботу слід задовго то того, як дитина навчиться говорити.
Важливе місце на шляху розвитку правильного мовлення повинна займати артикуляційна гімнастика. Проте гімнастика не повинна набридати дитині та спричинити її перевтомлення. Не слід також чекати, коли дитина піде до школи, а вже у дошкільному віці потрібно її проводити .
Метою артикуляційної гімнастики є відпрацювання правильних та чітких рухів органів мовлення, необхідних для вимови звуків.Для покращення звуковимови потрібно щоденно проводити артикуляційні вправи.
Наприклад, корисно 2 рази на день виконувати по 5-7 раз кожну з таких вправ:
1. «Корівка» – імітувати жування корови, роблячи кругові рухи нижньою щелепою спочатку праворуч, а потім ліворуч. Рахунок : 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
2. «Кулька» – надути щоки та повільно їх здути.
3. «Кулька тріснула» – надути щоки та здути їх ударом долонь.
4. «Пухкенькі щічки» – рот закритий, руками почергово пощипувати кожну щоку.
5. «Горішок» – рот розкритий, кінчиком язика почергово випинати кожну щоку.
Для рухливості губ:
1. «Усмішка – трубочка» – посміхнутися, старанно розтягуючи губи, а згодом витягнути їх вперед трубочкою.
2. «Старенька бабуся» – закусити обидві губи зубами й утримувати в такому положенні 5-10 секунд.
3. «Рибка» – ввібрати щоки всередину, щоб губи утворили бантик і в такому положенні змикати верхню і нижню губи.
Для рухливості і гнучкості язика:
«Лопатка» – рот напіввідкритий; широкий, розслаблений язик утримувати на нижній губі до 5-10 секунд.
1. «Голочка» – рот напіввідкритий; гострий, напружений язик утримувати у витягнутому положенні до 5-10 секунд.
2. «Гойдалка» – рот напіввідкритий; висунути язик і почергово тягнути до носа та до підборіддя 5-7 раз.
3. «Чашечка» – рот напіввідкритий; висунути широкий язик на нижню губу, прогнути його, утворивши форму чашечки, утримувати в такому положенні 5-7 секунд.
4. «Смачне варення» – рот напіввідкритий; кінчиком язика повільно облизати верхню й нижню губи в обох напрямках по 5 раз.
5. «Коник» – клацати язиком при широко відкритому роті.
Але майте на увазі: дитині має бути цікаво, тоді вона буде більш уважною і не так швидко втомиться, частіше хваліть, і все вийде!!!
Логопедичний гурток "Балакунчики"
Керівник Стемковська Інна Анатоліївна
Мета логопедичного гуртка
Дати поняття дітям дошкільного віку про звукову культуру мовлення. Вчити правильної артикуляції під час вимови, розширити поняття про будову мовного апарату, розвивати фонематичний слух, удосконалювати граматичну будову мови, збагатити словниковий запас дітей на різну тематику «Пори року», «Професії», «Побут» та інші. Розвивати зв'язне мовлення, мовленнєву активність, правильне дихання під час вимови різних звуків. Виконувати вправи на постановку, автоматизацію певних звуків-індивідуально, в складах та в словах. Розкрити поняття про мовні та не мовні, а також про верхньоязичні та нижньоязичні звуки. Підвищити загальний рівень, самостійно шукати способи спільного досягнення мети; творчо реалізувати себе в груповій роботі; вчити підбирати прикметники, дієслова до іменників; розвивати діамонологічне мовлення; збагачувати словник дітей новими словами; вчити вживати в своїй мові форми мовленнєвого етикету збагачувати активний словник дітей на основі знань, уявлень; виховувати інтерес до пізнання нового, учити розпізнавати предмети за суттєвими ознаками, правильно їх називати, виокремлювати характерні ознаки, якості, властивості предметів, відповідати на запитання повним лаконічним реченням.
Чіткість та чистота мовлення залежать від багатьох факторів:
- від стану та рухливості артикуляційного апарату;
- розвитку мовного дихання, що забезпечує нормальне звукоутворення;
- розвитку дикції;
- розвитку фонематичного слуху;
- уміння відрізняти одні мовленнєві звуки від інших, зокрема близькі за звучанням.
Прислухаючись до різних слів, «граючись» із ними, діти розвивають свій слух, артикуляцію, покращують вимову. У дошкільному віці гра є провідним видом діяльності дитини, ефективним методом та однією з форм навчання та виховання, яка стимулює мовленнєву активність дітей.
Ігри зі словом та звуком для дітей є не лише привабливими, а й корисними. Словесні ігри спрямовані на розвиток мовлення у дітей, уточнення та закріплення словника, на формування правильної звуковимови. Водночас вони є підґрунтям для активізації пізнавальної діяльності, розвитку розумових здібностей. У дошкільнят формується вміння висловлювати свою думку, робити висновки, застосовувати нові знання в різних життєвих ситуаціях.
Мовні ігри мають велике значення для розвитку мовлення і мислення дітей; вони активізують, збагачують їхній словниковий запас, покращують фонематичний слух, прищеплюють цікавість і любов до мови.
Шановні батьки, грайте з дітьми! Співпраця педагогів та батьків — запорука успіху.
Словесні ігри для розвитку й збагачення активного словника:
Доповни речення
Влітку листочки на деревах зелені, а восени..
Зайчик влітку…, а взимку…
Гриби ростуть у…, а огірочки — на…
Риба живе у…, а ведмідь — в…
Цукор солодкий, а лимон…
Вдень світло, а вночі…
Закінчи речення
Діти по черзі закінчують кожне з речень:
Я хочу…
Я вмію…
Я допоможу…
Я принесу…
Я заспіваю…
Здогадайся і підкажи
На дошці виставлені малюнки. Педагог називає декілька ознак одного із зображених об´єктів, а діти називають сам об´єкт:
вороняче, сіре… — крило;
зелений, ненажерливий… — крокодил;
хижий, ширококрилий… — орел;
блискуче, гладеньке… — дзеркало.
Скажи, який
Олівець — новий, великий, гарний, ребристий, кольоровий, тонкий, міцний…
Листок — осінній, жовтий, великий, маленький, опалий…
Квітка — запашна, весняна, лісова, яскрава, маленька…
Річка — швидка, прозора, глибока, чиста, широка…
Мама — добра, ніжна, мила, лагідна, працьовита…
Словесні ігри на розпізнавання частин мови, з’ясування взаємоз’язку між ними:
Весела сімейка
Правильно назвати тварин та їх дитинчат.
Мама — лисиця, тато — лис, малята — лисенята.
Півень, курка, курчата.
Кіт, кішка, кошенята.
Гусак, гуска, гусенята.
Ведмідь, ведмедиця, ведмежата.
Великий — малий
Добирання пестливих слів:
мама — матуся,
ваза — вазочка,
кіт — котик,
сонце — сонечко,
річка — річечка,
курча — курчатко,
береза — берізка,
листок — листочок.
Два — один
Утворення з двох іменників одного складного:
небо і схил — небосхил,
ліс і смуга — лісосмуга,
птах і ферма — птахоферма,
лист і падати — листопад,
хліб і робити — хлібороб,
ліс і рубати — лісоруб,
сніг і падати — снігопад.
М´яч лови – слово-ознаку утвори
Вихователь називає іменник і кидає дитині м´яч. Дитина утворює від запропонованого слова прикметник і повертає м´яч педагогові:
весна — весняний,
сонце — сонячний,
береза — березовий,
липа — липовий,
дощ — дощовий.
Словесні ігри для формування вміння висловлювати власну думку:
Згода — незгода
Завдання педагога – формувати у дітей вміння стверджувати або заперечувати тезу, обґрунтовуючи свою думку.
Вихователь. Сьогодні буде дощ.
Діти. Ні, не буде, тому що небо чисте.
Вихователь. Всі птахи відлітають у теплі краї.
Діти. Ні, деякі залишаються зимувати (горобець, ворона, галка).
Вихователь. Це — риба.
Діти. Ні, це не риба. Це — мишеня. У риби немає лапок, а в мишеняти є. Риба не вміє бігати, а мишеня вміє. У мишеняти є вуха,. а в риби немає.
Оповідки-нісенітниці
Завдання педагога – вчити визначати тему роздуму вставними конструкціями «я гадаю», «я знаю», «мені здається», «на мій погляд»; заперечувати невідповідні явища, використовуючи підрядні сполучники «бо», «тому що».
Після прослуховування оповідок-нісенітниць діти визначають невідповідності, які вони помітили. Перемагае той, хто назве їх більше.
Влітку яскраво світить сонце, тому діти вийшли на прогулянку. Вони зробили зі снігу гірку й почали кататися на санчатах. Потім зліпили з піску снігову бабу. Ось як весело було дітям!
Прийшла осінь. Діти пішли на екскурсію до озера. Там вони побачили багато цікавого. На березі озера сиділи два окуні та рак. Коли діти підійшли ближче, то рак і окуні впали прямо у воду. Біля озера росло багато берізок, а на їхніх гілочках заховалися серед зелених листочків гриби. Діти підстрибнули і зірвали кілька грибів. Ось скільки цікавого вони побачили на екскурсії!
Фантастичні гіпотези
Технологія подібних гіпотез досить проста. Вона має форму запитання: «Що було б, якби?»
Що було б, якби зникли всі дорослі?
Що було б, якби раптом зникло сонце?
Що було б, якби до нас прийшов крокодил?
Що було б, якби не було дерев і квітів?
Що було б, якби не стало річок?
Словесні ігри для вдосконалення правильної звуковимови, розвитку фонематичного слуху:
Веселі жабки
Діти стоять у шерензі. Їм пропонують назвати слово із заданим звуком і кожному «прострибати» своє слово по горбочках (по розкладених обручах) стільки разів, скільки в ньому складів (мама, мак, машина, розум…).
Краплинку візьми — весняне слово із заданою літерою назви.
Діти беруть паперові краплинки та по черзі називають слова, пов´язані з весною, в яких є певний звук.
[а] — радість, весна;
[в] — весна, вода;
[ш] — шпак, шпаківня, пташки;
[ж] — жук, жайворонок;
[д] — дерева, дощ.
Час звернутись до логопеда!
Діти — це наша радість, щастя й надія, це наше майбутнє. Кожен із нас мріє виростити свою дитину здоровою та інтелектуально розвиненою, виховати доброзичливого та цікавого співрозмовника з багатим словниковим запасом і чітким правильним мовленням.Слід пам’ятати, що мовлення у дитини формується поступово, разом із її зростанням і розвитком. І з самого раннього віку, привчаючи дитину слідкувати очима за предметами, слухати голос оточуючих, ми сприяємо її мовленнєвому розвитку. Крок за кроком у малюка формується чуття мови — він засвоює певні закони грамоти, будує різноманітні за конструкцією речення, пов’язуючи слова в них за відповідними граматичними правилами.Оволодіння мовленням — складний, багатосторонній психічний процес. Його поява і подальший розвиток залежить від багатьох факторів. Формування мовлення розпочинається лише тоді, коли головний мозок, слух, артикуляційний апарат дитини досягнуть певного рівня розвитку. Це в значній мірі залежить від оточуючого середовища.Своєчасне оволодіння правильним чистим мовленням має велике значення для формування повноцінної особистості. Людина з добре розвиненим мовленням легко вступає в спілкування, може зрозуміло висловити свої думки чи бажання, домовлятися з партнерами про спільну діяльність, чітко запитувати та відповідати тощо. І навпаки, незрозуміле мовлення значно ускладнює взаємини з оточуючими людьми й часто накладає відбиток на характер людини в майбутньому.
Правильно розвинуте мовлення є одним із основних показників готовності дитини до успішного навчання в школі. Недоліки ж мовлення можуть призвести до неуспішності в навчанні та викликати невпевненість дитини в своїх силах.
Отже, виховання правильного мовлення в дітей є актуальним на сьогоднішній день завданням нашого суспільства, зокрема вчителів, вихователів, логопедів та особливо батьків.
Своєчасна логопедична допомога дітям із мовленнєвими вадами є однією з передумов їх успішного навчання в школі. Мета логопедичних занять полягає в подоланні неправильних мовних і слухових навичок та у вихованні чіткого, виразного мовлення.
Щоб корекційна робота була ефективною, необхідна співпраця батьків із логопедом. Адже батьки також можуть проводити роботу з усунення вад звуковимови і фонематичного сприймання при наявності консультації логопеда.Словник кожної людини поділяється на пасивний та активний. Активний словник охоплює слова, які мовець не тільки розуміє, а й повсякденно використовує. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник -це слова, які мовець розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.
Активний словник малюка постійно збільшується. Кількість слів, якою користуються діти насамперед залежить від віку, а також від рівня розвитку дитини. За норму вважаються наступні показники:
- 3 роки - 1000 слів;
- 4 роки - 1540 слів;
- 4,5 роки - 1870 слів;
- 5 років - 2072 слова;
- 5,5 років - 2289 слів;
- 6 років - 2589 слів;
- 7 років - 3500 -4000 слів.
Мова дорослих має бути прикладом для наслідування. Якщо дитина повсякчас чутиме чітку, правильну мову, то завдяки наслідуванню вона стане для неї звичною і захистить від недоліків у мовленні
У дитини, як і в дорослих, не завжди все добре виходить. Тож часом ви нарікаєте на відмову її від подальших занять. Не опускайте руки! Не виказуйте негативних емоцій: роздратування, глузування.
Нехай ваші заняття з дитиною перейдуть у мовні ігри та забави. Гра містить у собі частку емоційного піднесення, яке зростає завдяки наявності в ній елементів несподіванки та змагання. Емоційне насичення надає іграм привабливості.
Вибирайте час коли дитина перебуває у доброму настрої. Добираючи ігри, враховуйте темперамент дитини. Не фіксуйте увагу малюка на тому, що не виходить. Підбадьорте і, щоб "розрядити ситуацію", ненав´язливо поверніть до більш простого, вже відпрацьованого матеріалу, ніби нагадавши, що колись у неї це також не виходило.
Заняття проводьте 2-3 рази на тиждень, а якщо дитина ще погано розмовляє - то й частіше. Тривалість мовного заняття: з дітьми 2-3 років - 10 хв; з дітьми 4-5 років - 15-20 хв; з дітьми 6-7 років - 25-30 хв.
Заняття - гру можна провести в місці відпочинку, на природі, йдучи до дитячого садка тощо.
Ігри, які легкі у проведенні, доступні та корисні не тільки для формування мовлення вашої дитини, а й для розвитку її зорового сприймання, уваги, пам’яті та мислення.
-
"Наведи порядок"
Візьміть 3-5 карток з 2-3 лексичних тем (наприклад, "Овочі" — огірок, помідор, морква; "Фрукти" — яблуко, груша, слива), перемішайте їх. Дитина повинна розкласти картки на 2 купки. Аналогічно можна організувати гру в лото, під час якої дитина розкладає предметні картинки під сюжетними малюнками (наприклад, овочі — город, фру ти — сад, звірі — ліс).
-
"Що зайве?"
Візьміть по 4-5 карток двох лексичних тем (наприклад, "Звірі", "Свійські тварини"), викладіть в ряд 4-5 малюнків, один з яких — з іншої лексичної групи (наприклад: вовк, заєць, корова, лисичка Дитина має визначити, який малюнок зайвий і аргументувати свій вибір.
-
"День-ніч"
Розкладіть в ряд 4-6 малюнків однієї чи кількох лексичних тем, ознайомте дитину з правилами гри. Коли ви скажете "ніч", дитина заплющує очі; почувши слово "день", розплющує їх та виконує завдання.
Дитина має запам’ятати наявні малюнки, потім назвати, якого із зображених предметів не стало (наприклад: стілець, шафа, ліжко, стіл; не стало шафи).
Дитина має запам’ятати зображення та їх розташування, потім розкласти малюнки так, як вони лежали раніше.
-
"Знайди відгадку"
Заздалегідь доберіть малюнки та розкладіть їх перед дитиною в ряд.
Назвіть ряд ознак певного предмета. Дитина знаходить відгадку серед малюнків (наприклад круглий великий, гумовий, легкий... м’яч).
Назвіть ряд дій. Дитина знаходить відгадку (наприклад: шумить, сигналить, їде, везе, мчить., машина).
Гру можна провести без використання малюнків, враховуючи особистий досвід дитини (соковите,, рум’яне, смачне, солодке, стигле... яблуко).
Дитина самостійно добирає ознаки (дії) до предмета, а ви відгадуєте.
-
"Що до чого?"
Дорослий заздалегідь добирає малюнки, які можна об’єднати в пари за певною ознакою (родо- видова приналежність, колір, форма, величина, призначення і т. п.).
Дитина уважно розглядає запропоновані малюнки, відкладає їх парами, аргументує свій вибір (наприклад: ялинка — береза (це дерева), сукня — светр (це одяг), шафа — стіл (це меблі)).
Дорослий називає слово, а дитина знаходить серед запропонованих пару (повітряна кулька — кавун (ці предмети круглі)).
Гра проводиться без використання малюнків, враховуючи особистий досвід дитини (огірок - листок (ці предмети зеленого кольору)).
-
"Ланцюжок"
Доберіть предметні малюнки: кіт, курка, морква, сукня, білка; складіть купкою. Почергово показуючи малюнки, ви називаєте слова: миша, яйце, заєць, дівчинка, горіх. Дитина, встановивши зв’язки Між малюнком та словом, має запам’ятати почуте. Ви мовчки почергово демонструєте малюнки. Дитина називає відповідні асоціативні слова (кіт — миша, курка — яйце, морква — заєць, сукня — дівчинка, білка — горіх).
Отже, шановні батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Ви маєте набратися терпіння, зацікавити дитину і, таким чином, включити її у цілеспрямовану роботу.
Тільки у співпраці з дитиною ви зможете досягти бажаного: навчити відрізняти правильну звуковимову від дефектної, сформувати навички самоконтролю за власним мовленням, збагатити словниковий запас, удосконалити зв´язне мовлення, розвинути увагу, пам´ять, інтелект, підготуєте до успішного навчання у школі.
Сподіваємось, що запропоновані методичні поради допоможуть вам у творчому пошуку і зроблять роботу більш цікавою та продуктивною, а заняття з використанням поданого матеріалу принесуть вам і вашій дитині цікаві та корисні моменти спілкування.
